ВЕДЕКІНД (Wedekind) Франк

ВЕ́ДЕКІНД (Wedekind) Франк

• ВЕДЕКІНД (Wedekind) Франк

(24.VII 1864, Ганновер — 9.III 1918, Мюнхен)

- нім. письменник. Навчався 1884 — 88 в ун-тах Лозанни, Мюнхена, Цюріха. У п'єсах "Пробудження весни" (1891), "Дух землі" (1895), "Маркіз Кейт" (1901), "Скринька Пандори" (1902), "Гідалла" (1904), "Цензура" (1908), "Франціска" (1912) та ін. таврував культуру, мораль, зажерливу психологію бурж. суспільства. Водночас твори В. позначені впливом філософії Ф. Ніцше. Писав оповідання, ліричні поезії. У сатир. віршах, опубл. 1897 — 1902 в прогрес. журн. "Simplicissimus" ("Сімпліціссімус"), висміював мілітаристсько-експансіоніст. політику нім. імперіалізму. Був попередником експресіонізму в нім. л-рі.

♦ Тв.: Рос. перекл. — Собрание сочннений, т. 1 — 8. СПБ, 1912 — 19.

Н. М. Матузова.