ВЕКЕРЕСКУ

ВЕКЕРЕ́СКУ

• ВЕКЕРЕСКУ

(Văcărescu)

- старовинний боярський рід Валахії, який дав рум. л-рі багатьох письменників: Константін (1680 — 1732), Єнекіце (1735 або 1740 — 12.VII 1797, Бухарест), Алеку (1762 або 1769 — 1799), Ніколає (1784 або 1785 — 1825), Янку (1791 або 1792, Бухарест — 3.III 1863, там же), Єлена (1864 — 1947). Найвизначніші з них: Єнекіце В. — поет, зачинатель світської нац. поезії, історик, держ. діяч. Йому належать перша друкована граматика рум. мови (1787) з розділом про віршування, праця "Історія премогутніх і великих оттоманських царів" (1788 — 93, окремі її частини написані віршем). Автор поширених свого часу в рукописах і усно лірич. віршів у народнопісенному стилі з відчутним впливом класицистичної поезії. Найвідоміший твір "Заповіт" — заклик до нащадків плекати рідну мову, захищати честь вітчизни. Янку В. — поет, перекладач, громадський, держ. і культур. діяч-просвітитель. Син Алеку В. Одна з центр. фігур культур. життя 30 — 40-х pp. у Румунії, поборник об'єднання Валахії і Молдавії ("Румунська пісня", "Румунський марш"). Збагатив нац. поезію новими жанрами (балада, ода, елегія, епіграма тощо), надав гнучкості поетич. мові (збірки "Вибрані вірші...", 1830; "Збірка віршів", 1848). В його інтимній ліриці анакреонтичні мотиви мають фольклорне звучання ("Весна кохання"); громадян. і патріотич. вірші ("Голос народу під деспотизмом" та ін.) позначені впливом ідей нац.-визв. боротьби, зокрема народного повстання 1821 під проводом Т. Владі-МІреску.

О. С. Романець.