ВИДАННЯ АКАДЕМІЧНЕ

ВИДА́ННЯ АКАДЕМІЧНЕ

• ВИДАННЯ АКАДЕМІЧНЕ

- тип наук. видання літ. спадщини письменників-класиків. Характеризується точністю тексту, встановлюваного на основі вивчення його походження, історії та всіх рукописних і друкованих джерел; повним складом творів і повним системним зведенням редакцій і варіантів; наук. коментарем, що узагальнює наслідки дослідження текстів і подає вичерпні відомості про джерела тексту, наявність редакцій та варіантів, обгрунтовує атрибуції, вибір тексту, побудову зведення редакцій та варіантів, датування та інші прийняті рішення; наук.довідковим апаратом. Здебільшого здійснюється під назвою "Повне зібрання творів" певного автора. В. а. можуть виходити і як видання певного жанру чи одного твору. Вони служать еталоном тексту для всіх ін. видань.

Різновидами В. а. є наук. видання літ. та образотворчої спадщини (Шевченко Т. Г. Повне зібр. творів, т. 1 — 10. К., 1939 — 63).

Поняття "видання академічне" склалося в Росії у 2-й пол. 19 ст., коли почали виходити перші академічні видання творів рос. класиків — Г. Державіна (1864 — 83), І. Хемніцера (1873), К. Батюшкова (1885 — 97). Першим В. а., здійсненим у рад. час, стало "Полное собрание сочинений" О. Пушкіна (т. 1 — 16. М. — Л., 1937 — 49). На Україні перші спроби видання академічного типу пов'язані з творчістю Т. Г. Шевченка. Наприкінці 20-х pp. 20 ст. підготовку Повного зібрання його творів розпочала АН УРСР. Вийшли лише 3-й (листи) і 4-й (щоденник) томи. Незавершеним лишилося й Повне зібрання творів, що готувалося на поч. 30-х pp. Шевченка Тараса інститутом. У серед. 30-х pp. розпочато підготовку Повного зібрання творів у 10 томах — комплексного академічного видання, що мало охоплювати літ. і мистецьку спадщину Т. Шевченка. Літ. твори, листи та фольклорні записи підготував Літератури інститут ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР (т. 1 — 6), малярські та графічні твори — Мистецтвознавства, фольклору та етнографії інститут ім. М. Т. Рильського АН УРСР спільно з Шевченка Т. Г. музеєм у Києві (т. 7 — 10 у 5 книгах), 1-й і 2-й томи вийшли 1939, наступні — у післявоєнний час (т. 3 — 6, 1949 — 57, т. 7 — 10, 1961 — 63). В 1952 — 53 вийшло академічне Повне зібрання творів І. Котляревського у 2 томах. До 150-річчя з дня народження Т. Шевченка видано Повне зібрання його творів у 6 томах, в якому на відміну від 10-томного Повного зібрання творів подано не всі, а лише найважливіші варіанти автографів, авторизованих списків та прижиттєвих видань.

Літ.: Томашевский Б. В. Сочинения русских классиков в изданиях Академии наук СССР. В кн.: Томашевский Б. В. Писатель и книга. Очерк текстологии. М., 1959; Гудзий Н. По поводу полных собраний сочинений писателей. "Вопросы литературы", 1959, № 6; Гришунин А. Л. Проблема академических изданий русских писателей в советской текстологии. В кн.: Текстология славянских литератур. Л., 1973; Бородін В. С. Про основні принципи видання нового академічного зібрання творів Шевченка. "Радянське літературознавство", 1984. № 3; Афанасьев В. Про нове академічне видання художньої спадщини. В кн.: В сім'ї вольній, новій. Шевченківський збірник, в. 2. К., 1985.

В. С. Бородін.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me