ВИТВИЦЬКИЙ Софрон

• ВИТВИЦЬКИЙ Софрон

(1819 — 1879, с. Жаб'є, тепер смт Верховина Івано-Франк. обл.)

- укр. письменник і етнограф. Був священиком у гуцульському селі Жаб'є. Писав укр. і польс. мовами. Автор псевдоістор. драм "Братняя незгода" (1862), "Милость і згода" (1863), надрукованих польс. транскрипцією. У мелодрамі "Два голуби воду пили, два колотили" (1863) використані укр. нар. пісні і вірші Т. Падури; 1864 вона була поставлена польс. мандрівною трупою П. Лобойка під назвою "Галька Подолянка". Вірші і п'єси В. пройняті сентиментально-моралізатор. мотивами, ідеєю угодовства з польс. шляхтою. Цінними є його етногр. статті і книжка про гуцулів, написані на основі безпосередніх спостережень життя і побуту карпат. села. Був знайомий з Ю. Федьковичем, 1875 під час мандрівки по Галичині В. відвідав М. Драгоманов.

♦ Тв.: Дещо з традиції гуцульської. "Правда", 1869, № 7 — 8; Статистически-историческое обозрение гуцулов в Коломийском окрузе с характеристикою их. "Зоря галицька", 1852, № 54 — 56.

Р. Ф. Кирчів.