ВЛАДИМИРОВ Петро Володимирович

ВЛАДИ́МИРОВ Петро Володимирович

• ВЛАДИМИРОВ Петро Володимирович

[19(31). XII 1854, Казань — 25.VII 1908, Київ]

- рос. літературознавець, мовознавець, фольклорист. Закін. 1885 Казан. ун-т. З кін. 80-х pp. — професор Київ. ун-ту. Автор праць з давньорус, староукр., старобілорус., рос. л-р та фольклору: "Доктор Франциск Скорина, його переклади, друковані видання і мова" (1888), "Огляд південноруських і західноруських пам'яток писемності від XI до XVII ст." (1890), "Про взаємний зв'язок апокрифічної іконографії, давньоруської літератури й народної словесності" (1899), "Наукове вивчення апокрифів" (1900), досліджень про "Слово о полку Ігоревім", статей про творчість М. Гоголя, І. Крилова, О. Пушкіна, М. Лермонтова. Його монографію "Давня руська література київського періоду XI — XIII ст." (1900) високо оцінив І. Франко. У "Вступі до історії російської словесності" (1896) В. приділив значну увагу укр. народнопоетичній творчості, у критико-істор. нарисі "Перші письменниці XVIII ст." (1892) згадав Марусю Чурай як творця укр. пісень. Учнем В. був А. М. Лобода.

■ Літ.: Франко І. П. В. Владимиров. Древняя русская литература киевского периода XI — XIII веков. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 35. К., 1982; Булахов М. Г. Владимиров Петр Владимирович. В кн.: Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды, т. 1. Минск, 1976.