ВОЙНИЧ Етель Ліліан

ВО́ЙНИЧ Етель Ліліан

• ВОЙНИЧ Етель Ліліан

(Voynich; дівоче прізв. — Буль)

(11.V 1864, м. Корк, Ірландія — 28.VII 1960, Нью-Йорк)

- англ. письменниця. Закінчила 1885 Берлін. консерваторію. Дружба з революц. емігрантами, зокрема С. Степняком-Кравчинським, Ф. Волховським, одруження з польс. революціонером В. Войничем сприяли тому, що вона активно включилася у визвольний рух. У 1887 — 89 жила в Росії. Була знайома з Ф. Енгельсом і Г. Плехановим. Літ. діяльність почала перекладами творів рос. л-ри (В. Гаршина, М. Салтикова-Щедріна, М. Гоголя та ін.). У своєму найвизначнішому романі "Овід" (1897, перший укр. перекл. — "Гедзь", 1929), дія якого відбувається на тлі визвольної боротьби італійців у 30 — 40-х pp. 19 ст., створила яскравий образ революціонера. Інші романи — "Джек Реймонд" (1901), "Олівія Летам" (1904, про революціонерів Росії), "Перервана дружба" (1910), "Скинь взуття своє" (1945). В 1895 приїздила до Львова (у справі організації перевезення нелегальної л-ри до Росії), де познайомилась з І. Франком та М. Павликом. З останнім листувалася.

Опанувавши українську мову, на поч. 90-х pp. стала перекладати укр. нар. пісні ("Ой горе тій чайці" та ін.), твори Т. Шевченка. В 1911 у Лондоні в її перекладі вийшла збірка поезій укр. поета "Шість ліричних віршів" ["Заповіт", "Мені однаково, чи буду", "Минають дні, минають ночі", "Зоре моя вечірняя" (заспів до поеми "Княжна"), "Косар", "Минули літа молодії" (під назвою "Зима")]. У книжці, куди включено також "Пісню про купця Калашникова" М. Лермонтова, вміщено написані В. передмову та нарис життя і творчості Т. Шевченка. В. присвятили вірші М. Тарновський, Л. Костенко. М. Олійник у трилогії "Пролог" (про С. Степняка-Кравчинського) змалював постать письменниці. У 1981 на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. П. Довженка створено трисерійний телефільм "Овід", відзначений Держ. премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1982). Укр. мовою окремі твори В. переклали М. Лисиченко, М. Рябова. У 1957 в Нью-Йорку відбулася зустріч В. з укр. рад. письменниками В. Козаченком та Ф. Маківчуком.

Тв.: Укр. перекл. — Джек Реймонд. К., 1930; Овід. К., 1985; Рос. перекл. — Собрание сочинений, т. 1 — 3. М., 1975.

Літ.: Денисюк І. О. Українські друзі Е. Л. Войнич. "Україна", 1956, № 6; Катарский И. Этель Лилиан Войнич. М., 1957; Устенко Г. О. Етель-Ліліан Войнич — біограф Т. Г. Шевченка і перекладач його творів на англійську мову. "Праці Одеського університету". 1962, т. 152. Серія філологічних наук. в. 14; Коваленко О. С Кущ О. П. Етєль-Ліліан Войнич. 1864 — 1964. Львів, 1964; Козаченко В. Про Е. Л. Войнич і її роман "Овід". В кн.: Головний напрямок. К., 1976; Таратута Є. По слідах "Овода". К., 1983; Полєк В. Т. Етель-Ліліан Войнич і Україна. Бібліографічний покажчик. Львів. 1970.

Р. П. Зорівчак.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me