ВОНДЕЛ (Vondel) Йост ван ден

ВО́НДЕЛ (Vondel) Йост ван ден

• ВОНДЕЛ (Vondel) Йост ван ден

(17.XI 1587, Кельн — 5.II 1679, Амстердам)

- нідерл. поет і драматург, основоположник нідерл. нац. драми. У його творах поєдналися риси класицизму і барокко. Використовуючи античні, бібл. та фольклорні сюжети, відображав нац. історію і тогочасну дійсність: уславлював переможну боротьбу нідерл. народу проти ісп. гноблення ("Великдень", 1612), велич Амстердама ("Гейсбрехт ван Амстел", 1637; написана на відкриття першого нідерландського національного театру "Схаубург" в Амстердамі), вітав Вестфальський мир, що визнав незалежність Нідерландів ("Левендальці", 1648). Сповнені гострих колізій драми "Паламед" (1625), "Брати" (1639), "Петро і Павло" (1641), "Марія Стюарт" (1646). Трагедія "Люцифер" (1654), в якій відчутний вплив ідей європ. бурж. революції 17 ст., разом з трагедіями "Адам у вигнанні" (1664) і "Ной" (1667) становлять трилогію. Автор збірок "Поезія" (1647) та "Поезія, або Різні вірші" (вид. 1682), а також дослідження "Вступ до нідерландського поетичного мистецтва" (1650).

■ Літ.: Давчев В. В. Тема повстання в трагедії Йоста Ван ден Вондела "Люцифер". "Іноземна філологія", 1969, в. 19; Ошис В. В. Йост Ван ден Вондел. В кн.: Ошис В. В. История нидерландской литературы. М., 1983.

Є. І. Нечепорук.