ВОРОНІН Прохор Данилович

ВОРО́НІН Прохор Данилович

• ВОРОНІН Прохор Данилович

[псевдоніми — В-н П, У-на, Т. P., Прохор, Ворон-Вороніцький, Данилович П., Прохорець та ін; 21.VI (3.VII) 1885, с. Цвіжин, тепер Вінн. р-ну Вінн. обл. — 24.IV 1940, Київ]

- укр. рад. письменник. Навчався в Кам'янець-Подільській духовній семінарії, з якої 1904 був виключений за належність до революц. гуртка. Вчителював, працював журналістом у Вінниці, Черкасах, Харкові. У 1937 переїхав до Києва. Належав до Спілки сел. письменників "Плуг".

У збірці оповідань "Як я виграв у товариша вчителя самовара" (1909), оповіданнях "Щасливий день Флора", "На зажинках", "Радивонка" (всі — 1927) відобразив атмосферу дореволюц. школи та життя рад. дітей. Переклав окремі твори Д. Маміна-Сибіряка, М. Горького, В. Іванова, К. Треньова, О. Дроздова, І. Новикова та ін.

Ф. Т. Кириченко, В. П. Мацько.