ВОРОНСЬКИЙ Олександр Костянтинович

ВОРО́НСЬКИЙ Олександр Костянтинович

• ВОРОНСЬКИЙ Олександр Костянтинович

[19(31).VII 1884, с. Хорошовка Кірсановського повіту Тамб. губ. — 13.Х 1943]

- рос. рад. письменник, літ. критик, громадський діяч. Член КПРС з 1904. Навчався в Тамб. духовній семінарії, звідки виключений за неблагонадійність. Брав активну участь у революц. русі. В 1911 в одес. газ. "Ясная зоря" друкував нариси і статті на літ.-громад. теми. Не раз сидів у тюрмі, перебував на засланні. В 20-х pp. — один з організаторів літ. процесу. В 1921 — 27 — редактор журн. "Красная новь". У літ.-крит. збірках ("На стику", 1923; "Мистецтво і життя", 1924; "Літературні записи", 1926; "Мистецтво бачити світ", 1928, та ін.) порушував злободенні проблеми в л-рі, висвітлював творчість провідних письменників, виступав проти вульгарно-соціол. тенденцій у л-рі й культурі. Написав автобіогр. повість "За живою і мертвою водою" (1927). Був незаконно репресований, реабілітований посмертно.

♦ Тв.: Избранное. М., 1976; Избранные статьи о литературе. М., 1982; Избранная проза. М., 1987.

С. Д. Абрамович.