ВОРОНЬКІВСЬКИЙ Іван

ВОРОНЬКІ́ВСЬКИЙ Іван

• ВОРОНЬКІВСЬКИЙ Іван

(справж. — Коновал Іван Омелянович; крипт. — І. В.; 1875, с. Вороньків, тепер Бориспільського р-ну Київ. обл. — 5.Х 1925, там же)

- укр. письменник. Нар. в сел. сім'ї. Склав екстерном іспити на звання вчителя, деякий час учителював. Через неблагонадійність був ув'язнений. Згодом працював коректором і секретарем "Земского сборника Черниговской губернии", де друкував свої статті ("К вопросу о сохранении памятников народного творчества", 1902, та ін.). Брав участь у діяльності Черніг. губ. вченої архів. комісії. Друкувався в альманахах "Багаття" і "Вінок Т. Шевченкові". Автор поетич. збірок "Зіронька" й "Вірші" (обидві — 1904), п'єси "Без спомоги" (1905). На його творчості помітний великий вплив фольклору. Підтримував дружні взаємини з М. Коцюбинським. На музично-літ. вечорах у В. читав свої перші твори П. Тичина, який присвятив доньці письменника вірш "О панно Інно, панно Інно..." (1915).

■ Літ.: Неділько Г. Я. Іван Вороньківський. "Наукові записки Ніжинського державного педінституту ім. М. В. Гоголя", 1960, т. 11, в. 1; Дудко В. По сторінках "Земского сборника...". "Вітчизна", 1986, № 5.

П. П. Ротач.