ВОСТОКОВ Олександр Христофорович

ВОСТО́КОВ Олександр Христофорович

• ВОСТОКОВ Олександр Христофорович

(справж. прізв. — Остенек)

[16.III 1781, м. Аренсбург, тепер Кінгісепп Ест. РСР — 8 (20).II 1864, Петербург]

- рос. філолог-славіст, поет, член Рос. академії з 1820, Петерб, АН — з 1841. Навчався в Петербурзі в Сухопутному кадет. корпусі, потім в AM. Писав оди, близьку до творчості поетів-радищевців філос. лірику, для якої характерні волелюбні мотиви, просвітительські ідеї ("Спроби ліричні та інші невеликі твори в віршах", ч. 1 — 2, 1805 — 06). Праця В. "Нарис про російське віршування" (1812) — одне з перших наук. досліджень рос. тонічного віршування. Своєю "Розвідкою про слов'янську мову" (1820) заклав основи порівняльно-істор. слов'ян. мовознавства в Росії. У праці "Опис російських і слов'янських рукописів Румянцевського музею" (1842) охарактеризував мовні й палеографічні особливості рукописів, у пізніх рукописних пам'ятках відзначав риси, властиві рос., укр. та білорус. мовам. Видав Остромирове євангеліє (1843), автор двох граматик рос. мови (1831), "Граматики церковнослов'янської мови" (1863). Брав участь в укладанні "Словника церковнослов'янської і російської мови" (1847), уклав "Словник церковнослов'янської мови" (т. 1 — 2, 1858 — 61).

♦ Тв.: Стихотворения. Л., 1935; [Вірші]. В кн.: Поэты-радищевцы. Л., 1952.

І. П. Їжакевич.