ВЯЗЕМСЬКИЙ Петро Андрійович

ВЯ́ЗЕМСЬКИЙ Петро Андрійович

• ВЯЗЕМСЬКИЙ Петро Андрійович

[12(23).VII 1792, Москва — 10 (22).XI 1878, Баден-Баден, похований у Петербурзі]

- рос. поет і критик. Навчався в Петерб. ун-ті. Входив до літ. гуртка "Арзамас". Підтримував зв'язки з майбутніми декабристами і волелюбними колами польс. інтелігенції. Рання лірика близька до декабристської (вірші "Петербург", 1818; "Сибірякову", 1819; "Обурення", 1820). Друкувався в альм. "Полярная звезда". В. помітно демократизував рос. вірш. У літ. боротьбі 20 — 40-х pp. виступив проти ретроградів у мистецтві, на захист романтизму. Один із зачинателів історії рос. л-ри (монографія "Фонвізін", 1848).

Тв.: Сочинения, т. 1 — 2. М., 1982; Эстетика и литературная критика. М., 1984; Стихотворения, Л., 1986.

Літ.: Гиллельсон М. И. П. А. Вяземский. Жизнь и творчество. Л., 1969.

Н. Р. Мазепа.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me