ГІППІУС Зінаїда Миколаївна

ГІ́ППІУС Зінаїда Миколаївна

• ГІППІУС Зінаїда Миколаївна

[літ. псевд. Антон Крайній; 8(20).XI 1869, Бєльов, тепер Тул. обл. — 9.IX 1945, Париж]

- рос. письменниця. Одна із засновників рос. символізму. В 1903 — 04 разом з чоловіком — Д. С. Мережковським і Д. В. Філософовим видавала літ. журн. "Новый путь". Поезія Г. сповнена мотивів реліг. смиренства, самотності, страху смерті і тління, пройнята ніцшеанським індивідуалізмом. Окремі вірші не позбавлені худож. цінності ("Зібрання віршів", 1904 — 10). Автор кількох збірок оповідань, романів, п'єс, кн. спогадів "Живі обличчя" (1925). Герой творів Г. — людина, яка втратила сенс існування. Велику Жовтн. соціалістич. революцію зустріла вкрай вороже, 1920 емігрувала. У ряді статей і віршів критикувала емігрантщину, але водночас виступала з нападками на рад. устрій.

♦ Тв.: Собрание стихов, кн. 1 — 2. М., 1904 — 10; Последние стихи. СПБ, 1918.

І. Т. Купріянов.