ГАВРИЛОВ Гнат Гаврилович

ГАВРИ́ЛОВ Гнат Гаврилович

• ГАВРИЛОВ Гнат Гаврилович

[17 (30).III 1912, с. Великі Сіби, тепер Можгинського р-ну Удм. АРСР — 4.XII 1973, Іжевськ]

- удм. рад. письменник. Член КПРС з 1940. Закінчив 1928 Можгинське пед. училище. Учасник Великої Вітчизн. війни. Г. належать поетич. збірки "Вірші" (1937), "Щасливий край" (1939). Постановкою його першої п'єси про колгоспне будівництво "Шумить ріка Вала" (1931) був відкритий Удм. держ. театр. У п'єсах Г. знайшли відображення минуле рідного народу ("Холодне джерело", 1934), події громадян. війни ("Герої", 1936), життя сучас. села ("Дзвінка осінь", 1968). Як прозаїк Г. відомий своєю трилогією "В рідних краях" (1958 — 63), де показав становлення удм. творчої інтелігенції, повістю "В дальній бригаді" (1970). Перекладав з рос. і укр. л-р, зокрема вірші Т. Шевченка, що ввійшли до зб. "Вірші і поеми" (1951). Написав вірш "Тарасові Шевченку".

Тв.: Рос. перекл. — Вечно молоды. Ижевск, 1971; Корни твои. Ижевск, 1975.

Ф. К. Єрмаков.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me