ГАДЗІНСЬКИЙ Володимир Антонович

ГАДЗІ́НСЬКИЙ Володимир Антонович

• ГАДЗІНСЬКИЙ Володимир Антонович

(псевд. — Йосиф Гріх, Оскар Редінг, Трильський; 21.VIII 1888, Краків — 11.VIII 1932, Одеса)

- укр. рад. письменник. Член КПРС з 1918. У 1906 — 09 наввчався у Львів. вищій політех. школі, 1910 — 13 — у Віденському ун-ті, 1914 — 17 перебував на фронтах імперіалістичної війни. В 1917 переїхав на Наддніпрянську Україну, брав активну участь у будівництві нової, рад. культури. Друкувався з 1908. Був членом Спілки пролетарських письменників "Гарт", літ. організацій "Арена", "СІМ", ВУСПП. Автор поетич. збірок "З дороги" (1922), "Не-абстракти" (1927), поем "УСРР", "Айнштайн", "Земля" (всі — 1925), "Заклик Червоного Ренесансу" (1926), "Розум" (1929), фантаст. повісті "Кінець" (1927); зб. статей і рецензій "Фрагменти стихії" (1927), критико-біогр. розвідок про творчість Є. Григорука, Г. Михайличенка, В. Чумака. Вірші Г., особливо його поеми, витримані в дусі т. з. наукової поезії.

С. А. Крижанівський.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me