ГАЙДАЄНКО Іван Петрович

ГАЙДАЄ́НКО Іван Петрович

• ГАЙДАЄНКО Іван Петрович

[25.XII 1913 (7.I 1914), с. Семиозерне, тепер Кустанайської обл. Каз. РСР]

- рос. рад. письменник, живе на Україні. Член КПРС з 1945. Закінчив 1932 Одес. морехідне уч-ще. Учасник нац.-революц. війни 1936 — 39 в Іспанії та Великої Вітчизн. війни. У 1956 — 72 очолював Одес. орг-цію СПУ. Друкується з 1939. Перша книжка — докум. повість "У коричневому полоні" (1942) про перебування автора у катівнях франкістської Іспанії та нім. гестапо.

Події Великої Вітчизняної війни відтворено у повістях "Острів бур" (1949), "Забути не можу" (1969) та ін. Роман-трилогія "Санта-Марія" (1967) та роман "Оливи палають" (1975) — про мужність і стійкість рад. моряків, які допомагали респ. Іспанії в боротьбі проти фашизму. Автор публіцистич. книжок "Зарубіжні зустрічі", "На морських дорогах" (обидві — 1950), "Друзі і недруги" (1982), "Кредо" (1987), докум. повісті "А істина одна" (1985), п'єс "За горизонтом" (1951, у співавт.), "Останній сигнал" (1958) та ін., повістей та оповідань для дітей (збірки "Колиска", 1982; "Володар чорних джунглів", 1986). Твори Г. перекладено укр., болг., польс., рум., словац., чес. мовами.

♦ Тв.: Пьесы. К., 1979; Избранные произведения, т. 1 — 2. К., 1984.

І. М. Дузь.