ГАЙДАЙ Іван Іванович

ГАЙДА́Й Іван Іванович

• ГАЙДАЙ Іван Іванович

(10.X 1923, с. Широка Балка, тепер Білозерського р-ну Херсон. обл.)

- укр. рад. письменник, засл. працівник культури УРСР з 1976. Член КПРС з 1952. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1961 ВПШ при ЦК Компартії України. У 1962 — 87 працював редактором Херсон. обл. газ. "Наддніпрянська правда". Друкується з 1952. У збірках гуморесок і оповідань "На довгій ниві" (1962), "Дідова таємниця" (1963), "Риб'яча струна" (1967), "Стережіться, дівчата!" (1970), "Щука в животі", "Ласкаво просимо" (обидві — 1973), "Ювелірна Томочка" (1982) та ін. гостро засуджує негативні явища суспільного життя, вади людського характеру. В ряді творів Г. майстерно передає красу рідної природи, славить працелюбство. Роман "Сині ранки" (1979), повісті "На землі батьків" (1975), "Терпка ягода" (1982) присвячені проблемам сучас. села, соціальному і духовному становленню рад. молоді.

Тв.: Рос. перекл. — Номенклатурний вареник. М., 1977.

Г. О. Бандура.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me