ГЕОРГІЄВ Ємил Іванов

ГЕОРГІ́ЄВ Ємил Іванов

• ГЕОРГІЄВ Ємил Іванов

(10.II 1910, м. Шумен — 1.V 1982, Софія)

- болг. літературознавець, академік Болг. АН з 1977. Член БКП з 1945. Закінчив у Софії 1931 муз. академію, 1938 — ун-т. В 1947 — 76 — професор, зав. кафедрою слов'ян. л-р Софійс. ун-ту. В 1976 — 82 — директор Центру болгаристики при Болг. АН. Автор багатьох розвідок про Кирила і Мефодія. У працях "Нариси з історії слов'янських літератур" (ч. 1 — 2, 1958 — 63), "Загальне й порівняльне слов'янське літературознавство" (1965), "Основи славістики й болгаристики" (1979), "Колиска старої і нової болгарської писемності" (1980) досліджував зв'язки болг. л-ри з рос. і західноєвроп. л-рами, питання типології л-р, ролі й значення нац. л-ри у світовому худож. процесі, високо оцінював славістичну діяльність Ю. Венеліна, О. Бодянського, І. Франка, І. Свєнціцького та ін.

♦ Тв.: Рос. перекл. — Славянская письменность до Кирилла и Мефодия. София, 1952.

В. Н. Климчук.