ГЕРАСИМЕНКО Володимир Якович

ГЕРАСИМЕ́НКО Володимир Якович

• ГЕРАСИМЕНКО Володимир Якович

[15(28).VII 1895, с. Вовковинці, тепер смт Летичівського р-ну Хмельн. обл. — 26.IX 1984, Київ]

- укр. рад. літературознавець, доктор філол. наук з 1960. Закінчив 1922 Кам'янець-Подільський ін-т нар. освіти. У 1944 — 48 та 1958 — 66 працював в Ін-ті л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Досліджував проблеми критичного реалізму, історію вітчизн. л-ри, взаємозв'язки і взаємодію нац. л-р. Вивчав літ. спадщину С. Руданського і А. Свидницького, упорядник кількох видань їхніх творів. Писав про творчість Т. Шевченка, І. Франка, Марка Вовчка, Л. Глібова, Ю. Федьковича, Л. Толстого, М. Горького. Опублікував ряд праць з фольклору, етнографії, історії журналістики, серед яких "Кармалюк в українській народній пісні" (1926), "Українські альманахи 80 — 90 років XIX ст. в Одесі" (1928) та ін. Автор окремих розділів 8-томної "Історії української літератури" (т. 3, 4).

Тв.: Максим Горький и журнал "Жизнь юга". Стерлитамак, 1943; Боротьба за критичний реалізм в українській літературі (До проблеми критичного реалізму). К., 1958; Анатолій Свидницький. К., 1959; Степан Руданський. К., 1985.

Ф. К. Сарана.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me