ГЕРАСИМЕНКО Юрій Георгійович

ГЕРАСИМЕ́НКО Юрій Георгійович

• ГЕРАСИМЕНКО Юрій Георгійович

(20.X 1927, Харків — 17.I 1985, там же)

- укр. рад. письменник. Член КПРС з 1956. Закінчив 1951 Харків. ун-т. Друкувався з 1944. У поетич. збірках (перша — "Повноліття", 1952) Г. звеличується моральна цільність і краса рад. людини-трудівника, героїчні риси її характеру, інтернаціоналізм. Автор фантастичної повісті "Коли вмирає Безсмертний" (1964), зб. фантастичних повістей та оповідань "Кожен побачить сонце" (1965), повісті-казки "Наталка і Великий Вітер" (1967), докум. повісті "Ой, видно село" (1981), книжки літ.-критичних нарисів "Знай високе місце своє" (1979) та ін. Перекладав твори рос., вірм. і туркм. письменників.

♦ Тв.: Вибране. К., 1973; Поезії. Х., 1977; Березень Х., 1978; Мій вітер. Х., 1984; Двоє у світі.X., 1985; Рос. перекл. — Земля отцов. М., 1960; Ясеница, М., 1964; Дорошев яр. М., 1973.

■ Літ.: Стрельбицький М. Ствердження авторитету. "Прапор", 1980; № 11; Катаєва Р. Вітер надії. "Прапор", 1984, № 10.

В. В. Кочевський.