ГЕРАСИМОВИЧ Володимир Денисович

ГЕРАСИМО́ВИЧ Володимир Денисович

• ГЕРАСИМОВИЧ Володимир Денисович

(псевд. і крипт. — В.Г., Г-ч, В., Василь Трохимович, Кирик, Шпирка; 1.Х 1870, м. Золочів, тепер Львів. обл. — 14.VIII 1940, с. Терпилівка, тепер Підволочиського р-ну Терноп. обл.)

- укр. письменник і етнограф. Закінчив 1892 теол. ф-т Львів. ун-ту. Був священиком у Крехові, Красові, Тернополі, з 1899 — у с. Терпилівці. З численних фольклорно-етногр. розвідок Г. опубліковано "Народні звичаї, обряди та пісні в селі Крехові Жовківського повіту" (журн. "Правда", 1893, 1894). Автор оповідань "Домовик" (1895), "Візитація" (1924) та ін. і п'єс "Воєнні промисловці" (1917), "Мамона" (1922), "Бантикур умер" (1924), "Клопоти війта Смоктуна" (1934), "На колесі щастя" (1936) та ін., в яких з симпатією змальовував життя і звичаї сільс. трудівників, висміював урядовців, лихварів, осуджував неробство, пияцтво. Перекладав твори Л. Толстого ("Крейцерова соната", 1902), І. Тургенєва ("Перша любов", 1910), М. Салтикова-Щедріна, Е. Ростана ("Самарянка", 1930), чес. письменника К. Райса та ін. Підтримував зв'язки з І. Франком, О. Маковеєм, Т. Бордуляком, В. Гнатюком, Ф. Ржегоржем.

П. І. Арсенич.