ГЛУШКО Марія Василівна

ГЛУШКО́ Марія Василівна

• ГЛУШКО Марія Василівна

(18.I 1922, Владивосток)

- рос. рад. письменниця. Член КПРС з 1958. Навчалась у Моск. механіко-машинобуд. ін-ті, закінчила 1955 Крим. пед. ін-т (Сімферополь). Живе на Україні. У повістях "Анна Ільїна" (1951), "На все життя" (1956), зб. оповідань "Юлька" (1960), романах "Живіть двічі" (1966) і "Тому що люблю" (1972) Г. розкриває високі моральні якості рад. людей. Становленню характеру молодого робітника присвячені повісті "Нічний тролейбус" (1972), "Важкий день" (1978). Письменниця виявляє активний інтерес до проблем сім'ї, становища жінки в суспільстві (повісті "Олена Миколаївна", 1964 — фільм "Кожного вечора після роботи", Київ. кіностудія ім. О. П. Довженка, 1973; "Не родись красивою", 1967; "Рік активного сонця", 1980 — однойменний фільм, Одеська кіностудія, 1981). Соціально-моральні аспекти стосунків особи й суспільства лягли в основу повістей "Повернення" (1984) і "Каблучка для Анастасії" (1986). Романи "Це мій син" (1958) і "Мадонна з пайковим хлібом" (1987) пройняті різким осудом війни, яка прирікає на страждання дітей.