ГОЛЕНИЩЕВ-КУТУЗОВ Арсеній Аркадійович

ГОЛЕНИ́ЩЕВ-КУТУЗОВ Арсеній Аркадійович

• ГОЛЕНИЩЕВ-КУТУЗОВ Арсеній Аркадійович

[26.V (7.VI) 1848, Царське Село, тепер м. Пушкін Ленінгр. обл. — 26.I (8.II) 1913, Петербург]

- рос. поет, почесний академік Петерб. АН з 1900. Навчався в Моск. ун-ті, закінчив 1871 Петерб. ун-т. Вірші Г.-К. співзвучні громадян. ліриці 70 — 80-х pp. і водночас близькі до ліричної поезії Ф. Тютчева, А. Фета, А. Майнова, Я. Полонського та ін. Демократичні традиції поета виявились у його віршах 70-х pp., на які М. Мусоргський створив вокальні цикли "Без сонця" (1874) та "Пісні і танці смерті" (1875 — 77). Автор поем "Гашиш" (1875), "Три зустрічі" (1882), "Старі промови" (1879) та ін., роману "Далина кличе" (1907). В основу драм. поеми "Смерть Святополка" (1881) покладено літописний мотив. Окремі твори Г.-К. переклали П. Грабовський ("Спинись, друже, покинь дорікання гнівні"), С. Волох, В. Щурат.

♦ Тв.: Сочинения, т. 1 — 4. СПБ, 1894; Поэты 1880 — 1890-х годов. Л., 1972; Укр. перекл. — [Вірші] В кн.: Грабовський П. Твори, т. 1. К., 1985.

І. Д. Бажинов.