ГОЛОВЧЕНКО Іван Харитонович

ГОЛО́ВЧЕНКО Іван Харитонович

• ГОЛОВЧЕНКО Іван Харитонович

[1(14).X 1918, с. Лиман Другий, тепер Дворічанського р-ну Харків. обл.]

- укр. рад. письменник. Член КПРС з 1939. Закінчив 1948 ВПШ при ЦК КПРС. У 1962 — 82 — міністр внутрішніх справ УРСР; генерал-полковник у відставці. Його першакнижка — зб. оповідань "Записки чекіста" (1957). Автор повістей "Третя зустріч" (1960), "Чорна стежка" (1961), "Кам'янистими стежками" (1973), "Міліцейські бувальщини" (1974), "Незакінчена справа" (1984), присвячених життю і діяльності рад. міліції. Романи (у співавт. з О. Мусієнком) "Золоті ворота" (1962), "Чорне сонце" (1966), "Білий морок" (1970), "Голубий берег" (1978) — про події Великої Вітчизн. війни, героїчну оборону Києва 1941, підпільну і партиз. боротьбу рад. людей з нім.-фашист. загарбниками. Значний інтерес становлять опубліковані Г. в періодич. пресі докум. матеріали про композитора М. Леонтовича, помолога Л. Симиренка, художника О. Мурашка.

Г. П. Донець.