ГОЛУЙ (Hołuj) Тадеуш

ГО́ЛУЙ (Hołuj) Тадеуш

• ГОЛУЙ (Hołuj) Тадеуш

(23.XI 1916, Краків — 23.Х 1985, там же)

- польс. письменник. Навчався в Краків. ун-ті. З 1942 до кінця війни був ув'язнений в Освенцімі, де брав активну участь у підпільній боротьбі. Становище в'язнів фашист. таборів смерті зобразив у драмі "Дім під Освенцімом" (1948), збірках оповідань "Світанок" (1956) і "Це" (1964), романі "Кінець нашого світу" (1958). Повісті "Один звідти" (1962), "Дерево родить плід" (1963), "Рай" (1972) — про відлуння подій минулої війни у свідомості і настроях сучасника. В романах "Спроба вогню" (1946), "Королівство без землі" (т. 1 — 4, 1954 — 56) відтворено історію польс. революц. руху в 19 ст. Польс. революціонерові Л. Варинському присвятив роман "Тпояндя і палаючий ліс" (т. 1 — 2, 1971). Автор поетич. збірок "Вірші з табору" (1946), "Джерело" (1969), "Словесний портрет" (1976), "Вибраних оповідань" (1966), повісті "Особа" (1974). Укр. мовою повість "Дерево родить плід" перекл. М. Рекун.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Дерево родить плід. К., 1971; Рос. перекл. — Человек оттуда. М., 1968; Личность. М., 1978.

■ Літ.: Горский И. Проза Тадеуша Голуя. В кн.: Писатели Народной Польши. М., 1976; Нісонський П. Г. До проблематики роману Т. Голуя "Троянда і палаючий ліс". "Проблеми слов'янознавства", 1980, в. 21.

В. П. Вєдіна.