ГОМЕР

ГОМЕ́Р

• ГОМЕР

('Όμηρος)

- легендарний давньогрец. поет. Час його життя античні джерела визначають від 12 до 7 ст. до н. е. З ім'ям Г. пов'язують створення епічних поем "Іліада" й "Одіссея" і низки малих творів ("Гомерівські гімни", "Гомерівські епіграми", комічна поема "Маргіт" та ін.). Антична традиція зображає Г. незрячим мандрівним співцем. У давнину за честь вважатися його батьківщиною сперечалися сім міст (Хіос, Смірна, Саламін, Колофон, Родос, Аргос, Афіни). Широке коло проблем, що стосуються особистості Г. й авторства приписуваних йому поем, часу і місця їх створення, становить т. з. гомерівське питання. Ім'я Г. і його твори були відомі в нас уже в епоху Київ. Русі. Поеми його вивчали на Україні в 17 — 18 ст. у різних навч. закладах, зокрема в Київ. академії та Львів. братській школі. Сюжети, мотиви й образи гомерівського епосу зустрічаються у творчості Г. Сковороди, П. Білецького-Носенка, П. Куліша, Т. Шевченка, М. Рильського, М. Зерова та ін. Частково або повністю поеми Г. укр. мовою переклали О. Навроцький, С. Руданський, П. Куліш, К. Климкович, П. Ніщинський, Леся Українка, І. Франко, В. Самійленко, А. Білецький та ін. Повністю за рад. часу переклав "Одіссею" (1963) та "Іліаду" (1978) Борис Тен. Для дітей переказала "Одіссею" (1969) та "Іліаду" (1974) К. Гловацька.

Тв.: Укр. перекл. — Одіссея. К., 1968; Іліада. К., 1978; Рос. перекл. — Одиссея. М., 1984; Илиада. М., 1986.

Літ.: Маркс К. и Энгельс Ф. Об искусстве, т. 1. М., 1983; Білецький О. І. Поэмы Гомера. В кн.: Білецький О. І. Зібрання праць, т. 5. К., 1966; Тен Б. Нотатки про ритміку гекзаметра. "Мовознавство". 1967, № 3 — 4; Бєлоусов Р. ЕОМ захищає Гомера. "Всесвіт". 1974, № 3; Сахарный Н. Л. Гомеровский эпос. М., 1976; Білецький А. О. І знову ахейські герої заговорили по українському. "Всесвіт", 1977, № 12; Підлісна Г. Н. Світ античної літератури. К., 1981; Содомора А. Жива античність. К., 1983; Тен Б. Гомер на Україні. "Всесвіт", 1982, № 12.

Й. О. Баглай.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Гомер — Гоме́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Гомер — I (Homer) Вінслов, 1836-1910, америк. маляр і графік; реалістичні картини на тематику, пов'язану із громадянською війною, сцени із життя села і полювання, морські пейзажі. II VIII ст. до н.е., перший грец. поет; вважається автором Іліади та Одіссеї, епосів, які започаткували європ. літературу. Універсальний словник-енциклопедія
  3. Гомер — Гоме́р, -ра (гр. поет) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)