ГОНЧАРЕНКО Гнат Тихонович

ГОНЧАРЕ́НКО Гнат Тихонович

• ГОНЧАРЕНКО Гнат Тихонович

(1835, с. Ріпки, тепер Богодухівського р-ну Харків. обл. — бл. 1917)

- укр. кобзар. У дитинстві осліп. У репертуарі Г. були укр. нар. думи й пісні, псалми тощо. У 1908 Леся Українка з К. Квіткою записали від Г. на фонографі думи "Олексій Попович", "Про сестру та брата", "Про вдову". Ці записи розшифрував і видав 1913 Ф. М. Колесса, який відзначив високу виконавську майстерність Г., архаїчний спосіб речитації, вважав його спадкоємцем найкращих кобзарських традицій. Учнями Г. були П. Древченко, Е. Вудянський та ін. Про нього писали М. Сумцов, Г. Хоткевич, П. Тиховський, Є. Кріст та ін. Художник С. І. Васильківський намалював його портрет.

Літ.: Колесса Ф. Мелодії українських народних дум. К., 1969; Українка Леся. З репертуару кобзаря Гната Гончаренка. В кн.: Українка Леся. Твори, т. 9. К., 1977.

М. П. Полотой.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me