ГОНЧАРУК Захар Власович

ГОНЧАРУ́К Захар Власович

• ГОНЧАРУК Захар Власович

(23.II 1921, с. Коритня, тепер Монастирищенського р-ну Черкас. обл.)

- укр. рад. поет, перекладач. Член КПРС з 1944. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1941 Військ. авіаційне уч-ще радіозв'язку і 1949 Київ. ун-т. Друкується з 1944. Автор збірок "Голубиний ранок" (1957), "Дніпрові думи", "Доля" (обидві — 1961), "Квінта" (1977), "Злагода" (1981), "Апасіоната" (1984), "Домінанта", "Моя константа" (обидві — 1987), поеми для дітей "Господарочка" (1969). В лірич. віршах та поемах Г. відтворюються історія і сучасність. "Лірик у філософському ключі" — так визначив П. Тичина творчу манеру Г., який сприймає життя крізь призму музики і точних наук. в їх органічному зв'язку з навколишнім світом, звеличуючи силу людського духу. Перекладає з рос. (В. Маяковський, С. Єсенін, А. Вознесенський), сербохорв. (Д. Максимович, М. Крлежа, Р. Зогович, І. Г. Ковачич, С. Куленович), болг. (Х. Смирненський, Н. Вапцаров) мов. Уклав антології укр. рад. поезії: англ. (1982), нім. (1983; обидві вийшли в СРСР), латис. (1984) мовами. Упорядник, перекладач (і автор передмови) зб. "Ядран" (1986) — з мов народів Югославії. Окремі твори Г. перекладено рос. та ін. мовами.

В. О. Мельник.