ГОРДІЄНКО-АНДРІАНОВА (Андріанова) Надія Миколаївна

ГОРДІЄ́НКО-АНДРІАНОВА (Андріанова) Надія Миколаївна

• ГОРДІЄНКО-АНДРІАНОВА (Андріанова) Надія Миколаївна

(15.XII 1921, м. Васильків, тепер Київ. обл.)

- укр. рад. письменниця, перекладачка, критик. Закінчила 1945 Київ. ун-т. Член Міжнар. асоціації есперантомовних письменників з 1986. Автор художньо-докум. повістей "Запалив я у серці вогонь" (1973, про В. Єрошенка), "Бурштиновий берег" (1979, про Латвію), зб. віршів "Мандруючи по світу..." (1987, мовою есперанто), нарису "Шляхи розвитку українського театру" (1960), літ.-критичної розвідки "Іван Кочерга" (1963). В перекладах Г.-А. укр. мовою вийшли: з нім. — повісті "Нобі" Л. Ренна (1959), "Сині краватки" А. Вельма (1963), романи "Голий серед вовків" Б. Апіца (1960), "Діла пана Юлія Цезаря" Б. Брехта (1983); з франц. — збірки новел "Кренкебіль" А. Франса (1956), "Папський мул" А. Доде (1958), роман "Легенда про Уленшпігеля" Ш. Де Костера (1979); з рос. та есперанто — зб. "Квітка Справедливості" В. Єрошенка (1969) та ін. Мовою есперанто переклала ряд творів Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, М. Рильського, О. Гончара, І. Драча, Є. Гуцала, зб. "Українські народні казки" (1983, упорядник). Удостоєна премії Міжнар. літ. конкурсу в м. Вітторіа (о. Сіцілія, 1986) та ін. міжнар. есперантистських літ. відзнак.

І. М. Давидова.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me