ГОРДІЄНКО Дмитро Прокопович

ГОРДІЄ́НКО Дмитро Прокопович

• ГОРДІЄНКО Дмитро Прокопович

[26.XI (9.XII) 1901, с. Плужники, тепер Яготинського р-ну Київ. обл. — 1.I 1974, там же]

- укр. рад. письменник. Учасник Великої Жовтн. соціалістич. революції і громадян. війни, служив у Червоній Армії. Закінчив 1925 курси журналістики при ЦК КП(б)У в Харкові. Дебютував як поет 1923. Належав до письменницьких орг-цій "Молодняк", ВУСПП. У ліричних віршах (збірки "У путь", 1927; "Арки", 1929), збірках оповідань "Зелений флігель" (1928), "Поламані люди" (1929), романах "Тинда" (1930), "Срібний край" (1931), "Завойовники надр" (1932) та ін. відобразив події громадян. війни, показав соціалістич. будівництво в країні. Виступав також як сатирик (зб. "Чужі профілі", 1933).

♦ Тв.: Матроси степу. X. — К., 1932; У плавнях коло Тясмину. — Мар'яна. X. — К., 1934; Вибране. К., 1965.

■ Літ.: Костенко А. Письменник повернувся. В кн.: Гордієнко Д. Вибране. К., 1965; Усенко П. Слово про друга. В кн.: Гордієнко Д. Тинда. К., 1966.

С. А. Крижанівський.