ГОРДІЙЧУК Микола Максимович

ГОРДІЙЧУ́К Микола Максимович

• ГОРДІЙЧУК Микола Максимович

(9.V 1919, с. Чорнорудка, тепер Ружинського р-ну Житомир. обл.)

- укр. рад. музикознавець і фольклорист, засл. діяч мистецтв УРСР з 1987, доктор мистецтвознавства з 1971, професор з 1972. Член КПРС з 1950. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1947 Київ. консерваторію. З 1947 працює в ІМФЕ АН УРСР (1955 — 60 і з 1974 — зав. відділом музикознавства). Автор праць, присвячених профес. і нар. музиці, досліджував нар. джерела творчості діячів культури (М. В. Лисенка, М. Д. Леонтовича, М. О. Грінченка, П. О. Козицького та ін.), зв'язок творчості Т. Шевченка, І. Франка, М. Рильського з музикою. Один з упорядників збірок "Українські народні пісні" (кн. 1 — 2, 1955), "Українські народні ліричні пісні" (1958), "Українське народне багатоголосся" (1964) та ін. книг.

Тв.: Современная украинская народная песня. М., 1964; Фольклор і фольклористика. К., 1979.

Літ.: Станішевський Ю. Талант і майстерність дослідника. "Музика", 1979, № 3.

І. П. Березовський.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me