ГОСЛАВСЬКИЙ (Gosławski) Маурицій

ГОСЛА́ВСЬКИЙ (Gosławski) Маурицій

• ГОСЛАВСЬКИЙ (Gosławski) Маурицій

(5.Х 1802, містечко Фрампіль, тепер с. Косогірка Ярмолинецького р-ну Хмельн. обл. — 17.XI 1834, м. Станіслав, тепер Івано-Франківськ)

- польс. поет, представник "української школи" в польській літературі. Дитячі роки провів у с. Нігині (тепер Кам'янець-Подільського р-ну Хмельн. обл.). Навчався 1821 — 24 в Кременецькому ліцеї. В серпні 1826, перебуваючи в Одесі, написав вірш "На смерть Пестеля, Муравйова та інших мучеників за російську свободу". Після польс. повстання 1830 — 31, учасником якого він був, переховувався в селах галицького Поділля. Восени 1834 був арештований австр. жандармерією. Помер у тюрмі від тифу. Автор поем "Туга" (1827), "Відступник, або Ренегат", "Банко" (обидві — 1832 — 33), збірок "Поезії" (1828), "Поезія польського улана, присвячена полькам" (т. 1 — 2, 1833) тощо. В поемах "Поділля" (1826), "Дума про Нечая", "Зигмунт Кордиш, або Здобуття Немирова" (обидві — 1827), у вірші "Пророк України" (1833), пройнятих демокр. і волелюбними почуттями, оспівав героїчне минуле й красу природи України. Укр. мовою окремі твори Г. переклав В. Лучук.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Антологія польської поезії, т. 1. К., 1979.

■ Літ.: Кирчів Р. Ф. Український фольклор у польській літературі. К., 1971.

Р. Я. Пилипчук.