ГОФМАНСТАЛЬ (Hofmannsthal) Гуго фон

ГО́ФМАНСТАЛЬ (Hofmannsthal) Гуго фон

• ГОФМАНСТАЛЬ (Hofmannsthal) Гуго фон

(псевд. — Лоріс Меліков, Теофіль Моррен; 1.II 1874, Відень — 15.VII 1929, Родаун, побл. Відня)

- австр. письменник. Закінчив Віден. ун-т. У творах Г. символізм поєднується з рисами неоромантизму. Лірика в книгах "Вибрані вірші" (1903), "Збірка віршів" (1907) відзначається мелодійністю, в ній поряд з занепадницькими настроями помітні гуманістич. мотиви, певна увага до соціальної дійсності. Характерними для драм "Вчора" (1891), "Смерть Тіціана" (1892), "Безумець і смерть" (1894), "Башта" (1925) та ін. є естетизм, індивідуалізм, песимізм. Автор зб. "Казка шістсот сімдесят другої ночі та інші оповідання" (1904), есе, переробок антич. трагедій, незакінч. роману "Андреас, або З'єднані" (вид. 1932), літературознавчих праць "Дослідження про розвиток поета В. Гюго" (1901), "Поет і наш час" (1907). Написав лібретто до кількох оперет Р. Штрауса. З Г. був знайомий І. Крушельницький, який з дозволу автора переклав і уклав зб. його творів "Лірика" (Львів, 1930). Укр. мовою окремі сонети Г. переклав Д. Павличко.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Жах. К., 1918; Смерть Тіціана. Львів, 1918; [Вірші]. В кн.: Світовий сонет. К., 1983; Рос. перекл. — Драмы. М., 1906; [Вірші]. В кн.: Западноевропейская поэзия XX века. М., 1977; Сказка шестьсот семьдесят второй ночи. В кн.: Австрийская новелла XX века. М., 1981.

Б. П. Бендзар.