ГОЩИНСЬКИЙ (Goszczyński) Северин

ГОЩИ́НСЬКИЙ (Goszczyński) Северин

• ГОЩИНСЬКИЙ (Goszczyński) Северин

(4.XI 1801, с. Іллінці, тепер смт Вінн. обл. — 25.II 1876, Львів)

- польс. поет і публіцист. Представник "української школи" в польській літературі. Належав до революційного крила польс. романтизму. Навчався в гімназіях Вінниці (1814 — 15) та Умані (1816 — 19). У 1820 переїхав до Варшави, де вступив до таємної Спілки вільних братів-поляків. У 1821 — 30 жив на Україні. Брав участь у польс. повстанні 1830 — 31. Після його поразки оселився в Галичині, де став одним з організаторів "Товариства польського народу", вів підпільну революц. діяльність. Переслідуваний австр. поліцією, 1838 емігрував до Франції. З 1872 жив у Львові. В поемі "Канівський замок" (1828) з демокр. позицій висвітлив боротьбу укр. селян проти польс. шляхти за часів сел. повстання 1768 (Коліївщина). У 3-томному виданні творів (Львів, 1838) цю поему надрукував із своєю вступною ст. "Кілька слів про Україну і уманську різню". Автор повісті "Король старого палацу" (1842), "Щоденника подорожі до Татр" (1832), спогадів "Подорож мого життя" (1858). У журн. "Lwowianin" ("Львів'янин") опубл. ст. "Могила Баби, або Небаби, козацького отамана в Доброполі" (1838). У багатьох віршах оспівав природу України. Творчість Г. високо цінив І. Франко. Укр. мовою окремі твори Г. переклали М. Шашкевич, М. Литвинець, І. Глинський, С. Йовенко.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Антологія польської поезії, т. 1. К., 1979; "Zamek Kaniowski". В кн.: Шашкевич М., Вагилевич І., Головацький Я. Твори. К., 1982.

■ Літ.: Франко І. Поет-герой. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 27. К., 1980; Вервес Г. Д. Т. Г. Шевченко і Польща. К., 1964.

Р. Я. Пилипчук.