ГРІГУЛІС Арвід

ГРІ́ГУЛІС Арвід

• ГРІГУЛІС Арвід

[29.IX (12.X) 1906, х. Юмправмуйжа Ладської волості, тепер Лімбажський р-н]

- латис. рад. письменник і літературознавець, нар. письменник Латв. РСР з 1976, акад. АН Латв. РСР з 1978. Член КПРС з 1954. Закінчив 1937 Латв. ун-т (Рига). Учасник Великої Вітчизн. війни. У збірках віршів "Записки репортера" (1929), "Імітація і серце" (1931), романі "Люди в саду" (1940) відображено соціальні протиріччя бурж. Латвії. Оповідання воєнних років зібрані в кн. "Крізь вогонь і воду" (1945), вірші — у зб. "У бурю" (1946). Поетич. творчість Г. представлена також збірками віршів "Осінній дощ" (1966), "Другі півні" (1970) та ін. У п'єсі "В яку гавань?" (1945) Г. висміяв латис. бурж. націоналістів і куркулів. Нове ставлення людей до праці показав у п'єсі "Глина і фарфор" (1947; Держ. премія СРСР, 1948). У 1954 опубл. сатир. комедію "Професор влаштовується". Моральна тема — в центрі п'єси "Солдатська шинель" (1955). 40-річчю Великого Жовтня присвятив п'єсу-хроніку "Балтійське море шумить" (1957). Зрадництво латис. буржуазії розкрив у докум.-публіцистичному романі "Коли дощ і вітер стукають у вікно" (1965). Написав ряд творів для дітей і молоді. Автор літ.-критичних статей і нарисів, кн. ліро-епіч. спогадів "Листи поетесі Камілі" (1981). Уклав книгу "Латиська літературна критика" (т. 1 — 5, 1956 — 60). Переклав п'єсу О. Корнійчука "Місія містера Перкінса" (1945), "Слово о полку Ігоревім" (1950). Укр. мовою окремі твори Г. переклав К. Оверченко.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Біля вогнища. К., 1965; Як учив нас Ленін. В кн.: Сузір'я, в. 10. К., 1976; Рос. перекл. — Глина и фарфор. Рига, 1948; Ветви сирени. Рига. 1961; Когда дождь и ветер стучат в окно. Рига, 1967.

Б. К. Звайгзне.