ГРІН Олександр

• ГРІН Олександр

[справж. — Гриневський Олександр Степанович; 11(23).VIII 1880, м. Слободський, тепер Кіров. обл. — 8.VII 1932, Старий Крим, тепер місто Крим. обл.]

- рос. рад. письменник. Закінчив міське уч-ще у Вятці (тепер Кіров). Юність Г. минула в поневіряннях, ходінні в люди (1896 — 1902). Переслідувався за пропаганду революц. ідей, сидів у тюрмах, був на засланні. Оповідання Г. того періоду (зб. "Шапка-невидимка", 1908) — про мужність людей, що стали на шлях революц. боротьби, неспроможність есерівської платформи. В творах "Острів Рено", 1909; "Колонія Ланфієр", 1910; "Життя Гнора", 1912; "Зурбаганський стрілець", 1913, та ін. відбилося романтичне світовідчуття письменника. Г. створив новий тип романтич. героя — людини високої духовності, твердих ідейних і моральних переконань, непримиренної до всякого зла. Автор феєрії "Пурпурові вітрила" (1921), романів "Золотий ланцюг" (1925, на Київ. кіностудії ім. О. П. Довженка 1987 створено однойм. фільм), "Та, що біжить по хвилях" (1926), "Автобіографічної повісті" (1932). З 1924 жив у Криму (Феодосія, Старий Крим). Укр. мовою окремі твори Г. переклали Л. Смілянський, Б. Т. Рильський та ін. На Україні видано альбом-сюїту К. Мяскова "Червоні вітрила" (К., 1970). У Феодосії 1970 відкрито Гріна О. С. музей, з 1971 діє відділ музею у Старому Криму.

Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 6. М., 1980; Алые паруса. К., 1985; Золотая цепь. — Дорога никуда. Свердловск, 1986; Укр. перекл. — Скарби африканських гір. Х. — К., 1930; Червоні вітрила. К., 1959; Пурпурові вітрила. К., 1972.

Літ.: Ковский В. Е. Романтический мир Александра Грина. М., 1969; Кобзев Н. А. Роман Александра Грина. Кишинев. 1983; Киркин Ю. В. Александр Грин. Библиографический указатель. М., 1980.

М. О. Кобзев.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me