ГРАБИНА Олексій Трохимович

ГРАБИ́НА Олексій Трохимович

• ГРАБИНА Олексій Трохимович

[псевд. — Дон-Марціо, Инкогнито; 8(20). III 1861, м. Ромни, тепер Сум. обл. — 28.Х 1924, м. Золотоноша, тепер Черкас. обл.]

- укр. письменник. Закінчив 1883 природничий ф-т Київ. ун-ту. Викладав у Роменському реальному уч-щі, Глухівському учител. ін-ті; деякий час був фінансовим працівником у Ялті. Друкуватися почав у студентські роки. Писав укр. та рос. мовами. Твори Г. публікувалися у місцевій пресі, журн. "Киевская старина", в "Малороссийском сборнике повестей, сцен, рассказов и водевилей известных малороссийских писателей" (М., 1899). Автор кількох десятків збірок оповідань, казок, серед них: "За злими людьми й хата не згорить" (1882), "Старосвітські казки" (1885), "Новосвітські казки" (1885), "Пекельне діло, або Крівава зрада" (1906) та ін. Казку "Млин" заборонено цензурою 1887. В етюді "Надхмарні палати" (1890) змалював негативний тип сучас. йому інтелігента — пустого фантазера й нероби, у драмі "Антрепренер прогорілого театру" (1907) відбито тяжке становище укр. театру. Переклав ряд творів П. Ж. Беранже.

■ Літ.: Петров Н. И. Очерки истории украинской литературы XIX столетия К., 1884: Білокінь С. Невідомий лист. "Вітчизна", 1983, № 9.

П. П. Ротач.