ГРЕНДЖА-ДОНСЬКИЙ Василь Степанович

ГРЕ́НДЖА-ДОНСЬКИЙ Василь Степанович

• ГРЕНДЖА-ДОНСЬКИЙ Василь Степанович

(23.IV 1897, с. Волове, тепер смт Міжгір'я Закарп. обл. — 25.XI 1974, Братіслава)

- укр. письменник у Чехословаччині. Член КПЧ з 1945. Освіту здобув самотужки. У 1927 — 28 видавав прогресивний журн. "Наша земля". Брав участь у антифашист. русі, за що 1939 був кинутий до концтабору. Перший на Закарпатті почав писати твори укр. літ. мовою, перший перейшов на фонетичний правопис. Автор віршів, прози, віршованих драм (збірки поезій "Квіти з терням", 1923; "Золоті ключі", 1923; "Шляхом терновим", 1924). В кінці 20-х pp. на Рад. Україні вийшло 5 книжок Г., найбільш значною в яких була зб. віршів "Тернові квіти полонини" (1928). У творах 20 — 30-х pp. оспівував патріотичну боротьбу населення свого краю в давнині. Виступав проти соціального і нац. гніту угор. і чес. буржуазії, за возз'єднання Закарпаття з Рад. Україною. В деяких творах кінця 30-х pp. помітні бурж.-націоналістичні впливи. Повоєнна творчість (вірші, повість "Петрик", 1973; драм. поема "Зруб", 1964; роман "Сини Верховини", незакінч.) — про життя й боротьбу трудящих Закарпаття дорадянського періоду проти соціального гніту та іноз. поневолення, нове життя укр. населення в ЧССР.

Тв.: Тернові квіти полонини. Х., 1928; Шляхом терновим. К., 1972; [Твори]. В кн.: На Верховині.Ужгород, 1984.

Літ.: Мишанич О. Василь Гренджа-Донський. "Радянське літературознавство", 1967, № 4.

О. В. Мишанич.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me