ГРИБАЧОВ Микола Матвійович

ГРИБАЧО́В Микола Матвійович

• ГРИБАЧОВ Микола Матвійович

[6(19).XII 1910, с. Лопуш, тепер Брянського р-ну Брян. обл.]

- рос. рад. письменник, громад. діяч, Герой Соц. Праці (1974). Член КПРС з 1943. Учасник Великої Вітчизн. війни. Навчався в Літ. ін-ті ім. О. М. Горького (Москва). З 1932 — на журналіст, роботі, був гол. ред. журн. "Советский Союз" (1950 — 54 і 1956 — 86). Поетич. збірки "Дорогами війни" (1945), "Вірші і поеми" (1964), "Любов, і тривога, і бій" (1966), "Стрілка секундоміра" (1977), романи "Ударна сила" (1971), "Битва" (1976) пройняті мотивами боротьби народів за мир. У повісті "Білий ангел у полі" (1968) відобразив події Великої Вітчизн. війни. Автор лірич. оповідань (збірки "Серпневі зорі", 1958; "Нічна гроза", 1964; "Любов моя шалена", 1967, тощо). В публіцистич. поемах "Колгосп „Більшовик"" (1947; Держ. премія СРСР, 1948) і "Весна у „Перемозі"" (1948, Держ. премія СРСР, 1949) показано керівну роль комуністів у житті Рад. країни. Один з авторів кн. "Обличчям до обличчя" (1959; Ленінська премія, 1960). В книгах "Полеміка" (1963), "Вибір століття" (1983) зібрані нариси, публіцистичні статті на теми міжнар. життя, статті про сучасний літ. процес. Написав книгу дорожніх нарисів "Десна-красуня" (1956, у співавт.), статтю про Т. Шевченка "Співець братерства народів" (1964), вірш "Тарас Шевченко" (1964). Очолював Всесоюзний комітет по відзначенню 100-річчя з дня смерті Т. Шевченка. Укр. мовою окремі твори Г. переклали В. Бровченко, В. Осипчук, Г. Лозинська та ін. Портрет с. 484.

Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 6. М., 1985; Когда становиться солдатом... М., 1987; Укр. перекл. — Оповідання про першу любов. К., 1956; До звершень! В кн.: Сузір'я, в. 10. К., 1976.

Літ.: Привалов Б. А. Николай Грибачев. М., 1962; Ильин В. С. Души и мысли поиск. М., 1980.

Т. М. Різниченко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me