ГРИГОРОВИЧ Віктор Іванович

ГРИГОРО́ВИЧ Віктор Іванович

• ГРИГОРОВИЧ Віктор Іванович

[30.IV (12.V) 1815, Балта, тепер Одес. обл. — 19(31).XII 1876, Єлизаветград, тепер Кіровограді — рос. мовознавець, літературознавець. У 1865 — 76 — професор Казан., Моск. і Новорос. (Одеса) ун-тів. Один з основоположників рос. слов'янознавства. Закінчив 1833 Харків., 1839 — Дерптський (тепер Тартуський) ун-ти. Автор праць з історії мови й л-ри слов'ян ("Про праці, що стосуються давньої слов'янської мови до М. Смотрицького", "Зауваження про лексичне вивчення рукописів, писаних давньослов'янською мовою", обидві — 1851; "Спроба викладу літератури слов'ян у ЇЇ найголовніших епохах" і "Короткий огляд слов'янських літератур", обидві — 1841). Досліджував питання походження давньослов'ян. писемності, слов'ян. азбук, аналізував мовні риси й палеографічні особливості пам'яток ("Слов'янські старожитності", 1879). У збірнику лекцій "Слов'янські наріччя" (опубл. 1884) дав характеристику й укр. мови. Під час подорожі до південнослов'ян. країн (1844 — 47) знайшов Хілендарські листки — пам'ятку слов'ян. писемності XI ст., яку пізніше подарував Новоросійському університету (зберігається в Одеській державній науковій бібліотеці ім. О. М. Горького).

■ Літ.: Бернштейн С. Б. Из истории русского славяноведення. Виктор Иванович Григорович. М., 1976.