ГРИМАЙЛО Ярослав Васильович

ГРИМА́ЙЛО Ярослав Васильович

• ГРИМАЙЛО Ярослав Васильович

[19.XI (2.XII) 1906, с. Рогинці, тепер Хмільницького р-ну Вінн. обл. — 10.IV 1984, Харків]

- укр. рад. письменник. Член КПРС з 1947. Навчався 1926 — 30 в Харків. ін-ті нар. освіти. Був членом літ. орг-цій "Молодняк", ВУСПП. Друкувався з 1926. Перша книга — зб. віршів "Вітрила піднято" (1930). Згодом вийшли поетич. збірки ("Вугільні барикади", "Комуна", "Арматура", всі — 1931), книги нарисів, оповідань та повістей ("Герої комсомольського плем'я", 1934, у співавт. з Л. Зимним; "Завод-фортеця", 1941), присвячені трудовим будням робітничого класу. У романі-дилогії "Син лейтенанта" (1949) і "Кавалер ордена Слави" (1955) відбито героїку Великої Вітчизн. війни. Морально-етичні проблеми порушено у повісті "Подробиці листом" (1956) та романі "Незакінчений роман" (1962). Життю і праці видатних людей Вітчизни присвятив повісті "Великий слідопит" (1957, про М. Пржевальського), "Добропроходець" (1978, про М. Трублаїні), роман "Зачарований на схід" (1971, про Я. Галана). Твори для дітей — повість "Дивний криголам" (1935), зб. віршів "Трудолюби" (1963). Портрет с. 492.   ♦ Тв.: Подробиці листом. К., 1976; Про мужніх і дужих. К., 1976; Повісті. Х., 1986; Рос. перекл. — Кавалер ордена Славы. Х., 1958; Великий следопыт, М., 1959; Христя Шовкунова. М., 1968; Очарованный восходом. М., 1977.   ■ Літ.: Адельгейм Є. Я. Гримайло. "Вітрила піднято". "Життя й революція". 1930, № 11 — 12; Бараб.ш Ю. Завжди в дорозі. "Літературна газета", 1957, 18 січня; Маляренко Л. Кодекс його душі й совісті — книги, "Прапор", 1976, № 12.К. Х. Балабуха.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me