ГРИЩУК Броніслав Антонович

ГРИЩУ́К Броніслав Антонович

• ГРИЩУК Броніслав Антонович

(1.IV 1940, с. Сергіївка Волочиського р-ну Хмельн. обл.) — укр. рад. письменник. Член КПРС з 1980. Закінчив 1967 Львів. ун-т. У 1980 — 86 очолював Хмельн. орг-цію СПУ. Автор зб. оповідань "Білий птах" (1972) та збірок повістей і оповідань "Вечірні поїзди" (1977), "Колія" (1982), героями яких є люди Поділля — робітники, хлібороби, митці; зб. "Двоє в березні" (1980) присвячена становленню особистості, громадян. позиції молодого сучасника, героїчній долі старшого покоління. Темою лірико-психологічного роману "Станція сподівань" (1984) є утвердження людини у праці, в трудовому колективі. Виступає також з літ.-крит. та публіцистич. статтями, в яких порушує проблеми екології культури, істор. пам'яті як неодмінної умови повноцінного життя народу. Окремі твори Г. перекладено рос., білорус., груз., казах., узб., словац. мовами.

♦ Тв.: Поділля — колиско і доле. Львів, 1988; Рос. перекл. — Звуки гармони. М., 1986.

■ Літ.: Климчук А. Добро надежд. "Радуга", 1978, № 3; Стрельбицький Ж. Проза небагатослівна, багатолюдна. "Україна", 1983, № 15.

В. А. Бурбела.