ГРОМАДИ

ГРОМА́ДИ

• ГРОМАДИ

- організації української демократичної інтелігенції в 2-й пол. 19 — поч. 20 ст. Першу Г. засн. 1859 у Києві. До неї належали учасники студ. гуртків і діячі недільних шкіл (Ф. Вороний, П. Єфименко, П. Житецький, Є. Моссаковський). У 1861 до її складу ввійшли учасники гуртка "хлопоманів" (студенти Київ. ун-ту) на чолі з В. Антоновичем, Т. Рильським та ін. У 1861 — 62 Г. видавала рукописні газети "Самостайне слово", "Громадниця" та гумористич. журн. "Помийниця". Майже одночасно Г. виникли у Полтаві, Чернігові, Харкові, Одесі, Катеринославі, Херсоні, а також у Петербурзі. В їхній діяльності виявлялися неоднозначні соціально-політичні тенденції. Г. відігравали позитивну роль у нац.визв. русі; водночас осн. частина громадівців заперечувала революц. засоби боротьби, виступаючи з поміркованими політ. програмами, обмежувалася культурницькою діяльністю, ідеалізувала сел. реформу 1861. Заслуги Г. полягали у залученні інтелігенції до поширення освіти і книг серед народу, у збиранні та виданні пам'яток фольклору, публікації документів з минулого укр. народу, у пробудженні заг. інтересу до укр. культури тощо. Ідеї громадівців знайшли відображення в журн. "Основа" (тут уміщувалися худож. твори, нариси і фольклорні матеріали кореспондентів з усіх Г.), а також у програмному документі "Відзив з Києва" (1862). В умовах переслідування царським урядом революц. гуртків зазнали репресій і ліберальні громадівці, частину з них (О. Кониського, П. Єфименка та ін.) було вислано за межі України. В кін. 60 — 70-х pp. пожвавив діяльність гурток київ. діячів сусп.-політ. руху "Стара громада" (В. Антонович, П. Житецький, М. Ковалевський, М. Лисенко, М. Старицький, М. Драгоманов, В. Синьогуб, П. Чубинський, М. Зібер, П. Косач та ін.), який продовжував видавати популярну літературу укр. мовою. Члени Київської Г. відкрили 1873 Пд.-Зх. відділ Рос. геогр. т-ва, видавали газ. "Киевский телеграф", брали участь у роботі Тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві, організували наукову експедицію, археологічні з'їзди, видавали брошури для освіти народу, літературні альманахи, праці з етнографії та фольклору, вивчали пам'ятки культури тощо. Прихильники радикальних методів боротьби, зокрема учасники народницького руху, заснували "Молоду громаду" у Києві та ін. містах. Частина молодогромадівців Києва та Одеси підтримувала тісні зв'язки з революц. народниками і входила в їхні орг-ції. М. Зібер і С. Подолинський у своїх працях популяризували ідеї "Капіталу" К. Маркса. Царський уряд звинуватив громадівців у "сепаратизмі", "українофільстві" і після прийняття Емського акту 1876 заборонив їхню діяльність. Частину громадівців було заарештовано й відправлено на заслання, чимало емігрували за кордон (М. Драгоманов, Ф. Вовк, С. Подолинський, М. Зібер, В. Мальований та ін.) і там продовжили свою діяльність: організували друкарню "Громада", видавали збірники і журн. "Громада", худож. твори ("Кобзар" Т. Шевченка, повість "Лихі люди" і роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Панаса Мирного, збірка революційно-народницьких віршів "З-за грат", лист В. Бєлінського до М. Гоголя). У 80-х pp. на Україні Г. неофіційно відновили свою діяльність; поміркована частина громадівців об'єдналась навколо журн. "Киевская старина" (з 1907 — "Україна"), підтримувала "народовців" у Сх. Галичині. Особливого значення діячі Г. (М. Драгоманов, О. Кониський) надавали зближенню культур. і наук. сил Наддніпрянської України і Сх. Галичини. З ініціативи О. Кониського, М. Драгоманова, Д. Пильчикова 1873 у Львові засн. т-во ім. Т. Шевченка, перетворене 1892 на Наукове товариство імені Шевченка. Серед діячів Г. були прибічники не тільки літ.-культурницької справи, ідеї "літератури для хатнього вжитку" тощо, а й демокр. шляху літ.-мист. розвитку, що орієнтувалися на прогресивну культуру рос. народу, творче засвоєння здобутків передової зарубіж. культури (М. Драгоманов, М. Лисенко, М. Старицький, Т. Рильський). Радикально настроєні громадівці на поч. 20 ст. (М. Коцюбинський, Панас Мирний, В. Самійленко, М. Леонтович та ін.) підтримували революц. рух робітників і селян України.

■ Літ.: Бернштейн М. Д. Журнал "Основа" і український літературний процес кінця 50 — 60 років XIX ст. К., 1959; Житецький Г. Київська громада за 60-тих років. К., 1928; Волощенко А. К. Нариси з історії суспільно-політичного руху на Україні в 70-х — на поч. 80-х років XIX ст. К., 1974.

Г. Я. Сергієнко.