ГРОМОВИЧ Іван Іванович

ГРО́МОВИЧ Іван Іванович

• ГРОМОВИЧ Іван Іванович

(26.VII 1918, с. Закружка, тепер Мінського р-ну Мін. обл. — 2.VII 1986, Мінськ)

- білорус. рад. письменник. Член КПРС з 1943. Закінчив 1939 Мін. пед. ін-т, 1956 — Вищі літ. курси при Літ. ін-ті ім. О. М. Горького (Москва). Учасник Великої Вітчизн. війни. Збірки "Оповідання" (1947), "Широкі озера" (1951), "Рина-Марина" (1958) та ін. — про героїзм рад. людей у Великій Вітчизн. війні. Повісті "Чужого поля..." (1939), "На крутій горі" (1983, первісна назва — "До ясних вершин", 1952), "Дали собі слово" (1970, нова ред. — "Сім'я Вишневих", 1978), кн. "Чотири сантиметри надії" (1987) — про морально-етичні проблеми сучасності. Автор нарисів, книг для дітей, гумористичних творів. Залишив спогади про діячів л-ри і мист-ва (кн. "У сховах пам'яті", 1983). Писав кіносценарії. Перекладав з рос. та укр. мов, зокрема твори О. Ковіньки та ін. Укр. мовою окремі оповідання Г. переклали І. Сенченко, Є. Нарубіна та ін.

Тв.: Укр. перекл. — [Твори]. В кн.: Білоруські оповідання. К., 1949; Рина-Марина. В кн.: Білоруські оповідання. К., 1957; Рос. перекл. — Три повести. Минск, 1983.

Л. З. Мороз.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me