ГРОССМАН Василь Семенович

ГРО́ССМАН Василь Семенович

• ГРОССМАН Василь Семенович

[справж. ім'я — Йосиф Соломонович; 29.XI (12.XII) 1905, Бердичів, тепер Житом. обл. — 14.IX 1964, Москва]

- рос. рад. письменник. Закінчив 1929 Моск. ун-т. В роки Великої Вітчизн. війни — спецкор. газ. "Красная звезда". Повість "Глюкауф" (1934) присвячена робітникам Донбасу. В романі "Степан Кольчугін" (ч. 1 — 4, 1937 — 40) відобразив шлях молодого робітника в революцію, в лави більшовицької партії. Повість "Народ безсмертний" (1942) — один з перших творів про героїчну боротьбу рад. народу проти фашизму. Цикл сталінградських нарисів, оповідання, статті увійшли до кн. "Роки війни" (1945). У дилогії, яку становлять романи "За праве діло" (1952 — 54) та "Життя і доля" (1961, опубл. 1988), епічно осмислюються події Великої Вітчизн. війни, зокрема Сталінградська битва. У ряді повоєнних оповідань (зб. "Добро вам!", 1967) Г. порушив тему миру, морально-етичні проблеми. Укр. мовою окремі твори Г. переклав А. Хуторян.

♦ Тв.: Степан Кольчугин. М., 1955; За правое дело, кн. 1 — 2. М., 1956; Укр. перекл. — Народ безсмертний. К., 1945.

■ Літ.: Бочаров А. Г. Василий Гроссман. М., 1970; Бочаров А. Правое дело Василия Гроссмана. "Октябрь", 1988, № 1 — 4.

Т. П. Заморій.