ГУДЗЕНКО Семен Петрович

ГУДЗЕ́НКО Семен Петрович

• ГУДЗЕНКО Семен Петрович

(5.III 1922, Київ — 15.II 1953, Москва)

- рос. рад. поет. З 1939 навчався в Моск. ін-ті філософії і л-ри. Учасник Великої Вітчизн. війни, був військ. журналістом. У 1944 вийшла зб. "Однополчани". До кращих творів Г. періоду війни належать вірші "Перед атакою", "Моє покоління" та ін. Прагнув знайти нові ліро-епічні форми (поема "Далекий гарнізон", 1950). Поезія Г. — лірична сповідь молодого рад. солдата, усього покоління, на плечі якого ліг тягар війни. Пафос солдатського, патріотичного обов'язку в поєднанні з глибоким і точним відтворенням суворої правди війни становить гол. зміст його поезії. У творчості Г. особливе місце посідає тема України, Києва, яка розкривається у зв'язку з найбільш драм. сторінками війни, біографією поета. Переклав окремі вірші М. Шаповала.

♦ Тв.: Стихи и баллады. М., 1945; Стихи и поэмы. 1942 — 1952. М., 1956; Избраниое. М., 1957; Армейские записные книжки. М., 1962; Избранное. М., 1977; Стихотворения. М., 1985.

■ Літ.: Антокольский П. Поэты и время. М., 1957; Мартич Ю. Краплі золотого дощу. К., 1957; Кардин В. Пристрастие. М., 1972; Александровский А. Семен Гудзенко. "Радуга", 1983, № 2; Бєляєв В. "Ми не від старості вмремо...". "Прапор", 1984, № 2.

В. Л. Скуратівський.