ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Петро Петрович

ГУЛА́К-АРТЕМОВСЬКИЙ Петро Петрович

• ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Петро Петрович

(справж. прізв. — Артемовський)

[ін. псевд. і крипт. — П. Гулак: П. А. Г.; Н-й; №; " — И" та ін.; 16 (27).I 1790, містечко Городище, тепер місто Черкас. обл. — 1(13).X 1865, Харків]

- укр. поет. Нар. в сім'ї священика. Вчився в Київ. академії (до 1813); кілька років учителював у приватних пансіонах; потім закінчив Харків. ун-т. У 1821, захистивши дисертацію, став магістром історії, викладав в ун-ті польс. мову, історію, географію та статистику. У 1829 — 41 — декан словесного ф-ту, а 1841 — 49 — ректор Харків. ун-ту. Після виходу у відставку певний час працював у Харків. і Полтав. ін-тах шляхетних дівчат. Був членом Моск. т-ва аматорів рос. словесності, Королівського т-ва друзів науки у Варшаві.

Літературну діяльність Г.-А. почав 1817. Друкував у журн. "Украинский вестник" вільні й наслідувальні переклади рос. мовою з Ж. Ж. Руссо, Дж. Мільтона, Ж. Расіна, Ж. Деліля, П. Ж. Кребійона, Горація та ін. Виконані високим стилем, насичені старослов'янізмами, вони свідчили про тяжіння автора до класицистичних традицій і моралізаторської дидактики. У 1818 — 25 виступив з вільними перекладами лубліцистично-філос. статей І. Красіцького та ін. польс. авторів ("Критика", "Нечто для сочинителей", "О поэзии и красноречии" та ін.), в яких проводилася думка про необхідність проникнення митця в реальне життя свого народу і правдиве його' відтворення. Останнє пов'язував з орієнтацією л-ри на демократичного читача. Г.-А. читав у Харків. ун-ті курс лекцій з естетики за кн. "Нарис науки про прекрасне" О. Галича, де були викладені основи теорії романтизму. В дусі естетики просвітительського реалізму написані в ті роки його кращі оригінальні твори укр. мовою. Уже в першому вірші — "Справжня Добрість (Писулька до Грицька Пронози)" (1817) Г.-А. звеличує доброту як високу моральну цінність, утверджує громадян. мужність, висловлює віру в могутність людського розуму, в минущість зла. Літ.-естетичні настанови Г.-А., закладені в "Справжній Добрості", дістали розгорнуту реалізацію в байці-казці "Пан та Собака" (1818). Написаний на основі сюжетів байок І. Красіцького, твір порушував одне з актуальних питань того часу — становище кріпаків. Поет таврував жорстокість, самодурство панів, обстоював гуманне ставлення до людини праці. Завдяки викривальним тенденціям у зображенні стосунків кріпаків з поміщиками, яскравому нац. колориту, мальовничості побутових деталей байка "Пан та Собака" об'єктивно сприяла посиленню антикріпосницьких настроїв у тогочасному суспільстві, на що вказував І. Франко: "Ся байка... була деяким ферментом, що збуджував думки про потребу реформи селянських відносин" (Франко І. Зібр. тв., т. 41, с. 261). Це була, по суті, перша віршова байка нової укр. л-ри. В ін. байках Г.-А. висміює обмеженість деяких сучасників, що захоплювалися безглуздими прожектами господарських нововведень ("Солопій та Хівря, або Горох при дорозі", 1819), численних "віршомазів"-графоманів ("Тюхтій та Чванько", 1819), схоластичну систему навчання в старій школі ("Батько та Син", 1827) тощо. Останні два твори за характером обробки традиційної фабули ближче стоять до усталеної на той час класичної рос. байки. У творчому освоєнні жанру Г.-А. йшов від широкої байки-казки через байку-приказку (цю традицію продовжив Л. Боровиковський) до власне байки, з якою згодом успішно виступили Є. Гребінка й особливо Л. Глібов. Г.-А. — перший в укр. л-рі автор преромантичної балади ("Твардовський", 1827 — вільний переспів балади А. Міцкевича "Пані Твардовська"; "Рибалка" — переспів балади Й. В. Гете). Перу Г.-А. належить також кілька переробок Горацієвих од, здійснених у різні роки в дусі просвітительської ідеології. З кінця 20-х pp. Г.-А. відходить від активної літ. діяльності, у його творчості починають переважати консервативні тенденції, зумовлені посиленням урядової реакції після поразки повстання декабристів. В останні роки написав ряд ліричних медитацій в яскравому народнопісенному дусі "Не виглядай, матусенько...", "Текла річка невеличка" та ін. Кращі твори Г.-А. збагатили культуру укр. худож. слова. Вагомим є його внесок у розвиток укр. поетики, зокрема різностопного ямба та коломийкового вірша. Г.-А. активно сприяв становленню й зміцненню міжслов'ян. зв'язків.

♦ Тв.: Твори. Х., 1930; Байки, балади, лірика. К., 1958; Твори. К., 1964; Твори. К., 1978; Гулак-Артемовський П., Гребінка Є. Поетичні твори. К., 1984.

■ Літ.: Айзеншток І. Петро Гулак-Артемовський. В кн.: Гулак-Артемовський П. Твори. К., 1964; Пільгук І. І. Поетична творчість Гулака-Артемовського. В кн.: Матеріали до вивчення історії української літератури, т. 2. К., 1961.

Б. А. Деркач.