ГУЛБІС Харій

ГУ́ЛБІС Харій

• ГУЛБІС Харій

(25.Х 1926, м. Добеле)

- латиський радянський письменник. Член КПРС з 1975. Закінчив 1952 Латвійський університет (Рига). Автор п'єс "Старенькі" (пост. 1959), "Самотній палаючий клен" (пост. 1967), "Мисливський замок" (пост. 1968), "І всі прийдуть до мене" (пост. 1971), "Жайворонки" (1975, пост. 1976), "В каміні тихо вітер співає" (пост. 1977), комедій "Баю, дитятко-туптатко" (пост. 1968), "Мій милий, мій дорогий" (1969), "Тепла, мила вушанка" (1973), "Алберт" (1983), "Олівер" (1985) — на морально-етичні теми. Роман "Час кульбаб" (1976) — про складні проблеми виховання "важких" підлітків. У романі "Осокова низина" (1981) Г. простежує майже столітню історію сел. роду. Кн. есе "Про недосяжне місто" (1986). Укр. мовою окремі твори Г. переклала З. Коваль.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Жайворонки. В кн.: Сузір'я, в. 17. К., 1982.

А. Г. Шпиталь.