ГУППЕРТ (Huppert) Гуго

ГУ́ППЕРТ (Huppert) Гуго

• ГУППЕРТ (Huppert) Гуго

(5.VI 1902, Біліц, тепер м. Бельсько-Бяла, ПНР — 25.III 1982, Відень)

- австр. письменник, перекладач. Член Компартії Австрії з 1921. Вивчав сусп.-політичні науки у Відні (1921 — 25) та Парижі (1925 — 26). З 1928 до 1945 жив у Рад. Союзі як політемігрант. Навчався 1933 — 35 в Ін-ті червоної професури в Москві. Під час Великої Вітчизн. війни рад. народу 1941 — 45 проводив агіт. роботу серед нім. військовополонених, брав участь у визволенні Відня. Збірки нарисів і репортажів "Сибірський загін" (1934), ліричних віршів "Вітчизна" (1940), "Грузинська мандрівна паличка" (1954) та ін. сповнені симпатії до Країни Рад, пройняті ідеями дружби і братерства народів. Автор монографії "В. Маяковський. Поет і трибун" (1968), кн. "Листи з Відня. Дорожні нариси" (1982). Перекладав твори Шота Руставелі, В. Маяковського, О. Твардовського, К. Симонова. До німецькомовн. видання творів Т. Шевченка ("Кобзар", т. 1 — 2. М., 1951) переклав 14 віршів і поем ("На вічну пам'ять Котляревському", "Єретик", "Титарівна", "Із-за гаю сонце сходить", "О люди! люди небораки!", "І широкую долину" та ін.). За популяризацію рад. л-ри нагороджений рад. орденом "Знак Пошани" (1967), удостоєний премії Рад. фонду миру (1972).

■ Літ.: Чистова В. "Всё, что я сделал, всё это ваше...". "Вопросы литературы", 1960, № 6.

Я. М. Погребенник.