ГУРДЗАН Ілько Михайлович

ГУРДЗА́Н Ілько Михайлович

• ГУРДЗАН Ілько Михайлович

(29.VII 1907, с. Лісковець, тепер Міжгірського р-ну Закарп. обл, — 3.I 1954, там же)

- укр. рад. поет-коломийкар. Грамоти навчився самотужки, наймитував. Був активістом комуністич. газети "Карпатська правда", поширював її серед селян і лісорубів. У своїх коломийках, які стали народними, оспівував визволення Закарпаття Рад. Армією, славив Комуністичну партію, нове життя закарпатців у сім'ї рад. народів ("Прийшли браття у Карпати", "Не забудемо героїв", "Слава перемозі", "Я працюю лісорубом" та ін.).

Тв.: Голос серця. Ужгород, 1959; Золота криниця. Ужгород, 1973.

О. В. Мишанич.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me